Як тільки-но в лісі зійшов сніг і пригріло весняне сонечко, в Бердичівському лісгоспі стартувала лісокультурна кампанія. Перші сіянці дубочків (бо це основна лісоутворююча порода, якою охоплено 60% площ лісгоспу)  — почали оселятися в свіжозораній землі. Понад 10 га за тиждень копіткої праці вже освоїли в лісництвах лісгоспу. «Розпочали цю роботу лише в підвищених місцях, де вологи менше, а відтак і доступитися туди вже можливо», — пояснює головний лісничий лісгоспу Григорій Івасюк.  

Проте, за прогнозами лісівника, вже зовсім скоро тут закумулюють всі сили, так як загалом зима була не надто сніжна і вологи в лісі замало. Тож з першим промінням сонця вона дуже швидко випарується. І цього часу не можна втратити. Бо ж для «новонароджених» вкрай важливо вхопитися за землю, аби не засохнути влітку.

Загалом, у лісгоспі заплановано провести лісовідновлення на площі  230 га, з яких 175 га — засадять вручну, решту лишать під природне поновлення. «Цього року посадку лісу  ми запланували в межах минулорічної, проте ми щороку свій план перевищуємо на 15-20 га. Тож програму заліснення ми виконуємо сповна», — коментує директор лісгоспу Олександр Мудревський.

У період садіння, зазвичай, максимально залучають працівників із числа колективу лісгоспу, багато на цей період приєднується і місцевого населення, бо для них — це можливість додаткового заробітку в селі. У рамках акції «Майбутнє лісу в твої руках»  участь в посадках беруть і представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій, школярі та учні Миропільського  шкільного лісництва.

Зазвичай, дубові культури засаджують сіянцями, проте не відмовляються тут і від методу шпигування. Тобто, на глибину меча Колесова (технічного інструменту при посадці) закладають власне самого жолудя. Відтак він проростає і відразу починає розвивати свою кореневу систему в природних йому умовах, оминаючи при цьому травмування корінчиків, як це трапляється при викопуванні розсади. Це найефективніший спосіб приживлювання. Бо краще за природу ще ніхто нічого не придумав! Проте в цьому методі є один «мінус», якого найбільше побоюються лісівники. Якщо дикий кабан потрапить на такий рядок, то своїм носом вириє його повністю.

Для потреб лісокультурної кампанії тут використовують власний посадковий матеріал. Його, зазвичай, при гарній врожайності жолудя, — вистачає в повному обсязі. Щоправда, цього року невелику частину лісгоспу таки доведеться докупити в сусідів. Директор пояснює, — останніх чотири роки жолудя практично не було. До того ж велика його частина була неліквідна. Тому власних запасів цьогоріч не вистачить. 

Проте, після посадки, коли площі в розсадниках будуть звільнені, тут розпочнуть висівати насіння жолудя, який був зібраний минулого року. Його кількість і якість, радіє керівник підприємства, у 2018-му році, порадувала всіх лісівників. Тож висіють його із оптимальним запасом, аби вистачило на два-три роки, бо ж сіянці тут використовують як однорічні, так і двох -, і трьохрічні.  

Окрім дуба звичайного, в лісових масивів вирощують ще й інші породи: дуб червоний, граб, березу, осику, вільху, останніми роками все частіше вводять і модрину, є навіть пробні плантації бука європейського. А загалом у Бердичівському лісгоспі, що розташований на півдні Житомирщини, де бере свій початок зона лісостепу, нараховують аж 36 лісоутворюючих порід, серед яких переважають листяні.

 

Альона ДЕНИСЮК

Фото з архіву лісгоспу